- зронити
- —————————————————————————————зрони́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зронити — зроню/, зро/ниш, док., перех., поет. 1) Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу. 2) перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.). 3) перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово … Український тлумачний словник
зронений — а, е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до зронити … Український тлумачний словник
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови